Процес дегельмінтизації проводиться з метою позбавити тварину від глистів (гельмінтів) і запобігти їх появі в майбутньому. Процедура обов'язкова для кішок і собак.
Більшість господарів своїх улюбленців впевнені, що невідвідування тваринами вулиці, а також профілактика глистів у мами-кішки (собаки) дає 100% гарантію того, що кошеня (цуценя) не заражене глистами. Але це абсолютно неправильно, адже, крім великого ризику заразитися деякими видами черв'яків (наприклад, круглими) ще в утробі матері-кішки або собаки, існує також імовірність отримати «подарунок» для домашнього улюбленця разом з пилом і брудом на вуличному взутті.
Ще один поширений міф серед власників домашніх тварин - «якщо в калі не присутні глисти, значить вони не присутні в організмі тварини». Природньо, не всі види гельмінтів мають такий цикл розвитку, який передбачає їх вихід з калом. Деякі з'являються і розвиваються всередині організму.

Чому глисти так небезпечні для домашньої тварини?
* Гельмінтами поглинається величезна кількість поживних речовин, що надходять в організм домашнього улюбленця з їжею. Замість цього кішка або собака отримує певну дозу отруйних для організму токсичних речовин, що утворюються в результаті життєдіяльності глистів. У тварини також можуть виникати алергічні реакції.
* Ще одна небезпека, яка загрожує вихованцеві - порушення цілісності стінок в кишечнику, в результаті чого в кров вільно потрапляють бактерії і віруси. Мало того, критична кількість гельмінтів в організмі тварини може привести до закупорки кишечника і подальшого його розриву, і, відповідно, смерті вихованця.

Варто пам'ятати:
* профілактична дегельмінтизація - невід'ємна частина в процесі збереження здоров'я вашого вихованця;
* кошенят і цуценят дегельмінтізірують не раніше 3-х тижневого віку;
* по досягненню однорічного віку молодим тваринам проводять дегельмінтизацію кожні 3 місяці;
* проведення дегельмінтизації годуючим та вагітним самкам не рекомендоване. Дегельмінтизацію слід проводити за 10-14 днів до передбачуваної в'язки.